«Южкокс». Робітники говорять: система продовжує смердіти

Ми думали, що вже бачили дно. Ми думали, що після вибухів коксових печей, після фейкових премій за «боротьбу» з «бурінням», після сміху начальства на фоні руйнування печей — далі вже нікуди. Але після минулої статті нам написали робітники «ЮЖКОКСу».

Це не лист — це постріл у скроню системі, яка побудована на круговій поруці, безкарності та бажанні красти навіть тоді, коли країна тріщить по швах. Замість справжнього ефективного уравління — премії за вигадану ефективність. Замість допомоги робітникам — відмивання грошей. Замість праці — цирк із клоунами, які радіють вибухам.

У цьому листі немає пафосу — тільки факти, запах смоли і гнилі. Його треба не читати — його треба вживляти в стіни нарадчої кімнати Офісу Президента і таврувати на лобі кожному, хто намагається прикривати цей сморід. Бо якщо ми, як суспільство, не почуємо цих людей — завтра злетить у повітря чергова піч, а післязавтра — рештки нашої промисловості. Далі — слово робітникам. Це їхній крик, їхній вирок і, можливо, наш останній шанс не втратити остаточно країну, що тримається на коксі, сталі і совісті.

«Шановна редакція, прочитавши Вашу статтю про ситуацію на ПрАТ «ЮЖКОКС», ми були приємно здивовані. У наш час рідко хто наважується говорити правду про корупцію, що охопила підприємства чорної металургії України. Завдяки вам у нашої країни все ще є шанс боротися з цією несправедливістю. Ми хочемо поділитися низкою фактів, що доповнюють вашу публікацію — зсередини того, що відбувається на «ЮЖКОКСі».

Звільнення директора Литовки — тільки видимість змін.

Генеральний директор пан Литовка був звільнений за систематичне приховування випадків «буріння» коксових печей. Причиною цього була банальна корисливість: його команда, переважно вихідці з Авдіївського коксохімічного заводу, отримувала премії за уявне «усунення буріння». Парадокс у тому, що за їхнього керівництва почалися «буріння» навіть на сьомій коксовій батареї — найновішій серед усіх на активах «Метінвесту», де раніше подібних випадків не було взагалі. По суті, вони створювали проблему і самі ж її героїчно «вирішували» — заради фінансової вигоди та імітації ефективності, заради гонитви за KPI. Їх, як це не звучить парадоксально, частково врятувала війна — інакше масштаб наслідків для цих «фахівців» міг бути зовсім іншим.

Віталій Анатолійович Литовка — екс-гендиректор ПРАТ «ЮЖКОКС».

Вибухи і радість: чому сміються, коли руйнуються печі?

На опублікованих відео чути сміх і радість керівництва в момент вибухів коксових печей. Чому пан Мілов радіє руйнуванням? Це заслуговує на увагу і щонайменше розслідування з боку компетентних органів. В умовах війни такі дії і така реакція виглядають щонайменше підозріло, а в контексті шкоди економіці — можливо, як елемент диверсії.

«Безкоштовне» очищення резервуарів, або як вкрали 1500 тонн смоли з ПрАТ «ЮЖКОКС».

Очищення смоляних сховищ у цеху уловлювання підрядник виконував нібито безоплатно, благодійність така, розумієте. Виглядає благородно — але тільки на перший погляд. Факти говорять про інше: за півроку з території підприємства було вивезено 1500 тонн продукту (кам’яновугільної смоли) вартістю близько 410 000 євро! Це приблизно місячний обсяг виробництва смоли на «ЮЖКОКСі». Концерн «Укрспецекологія» — підрядна організація, яка «працювала безкоштовно», просто привласнила продукт собі. Особливо показово, що вивезення здійснювалося в автоцистернах, призначених для рідин, якою і є смола, хоча фуси (те, що всім показано за проектом) — це тверда речовина, вважайте вугільний пил. Щоб зрозуміти абсурд того, що відбувається, досить подивитися в інтернеті, який вигляд мають кам’яновугільні фуси.

Ба більше, обсяг залишків, що зберігаються на підприємстві, не зменшився, а збільшився. Ні служба безпеки «ЮЖКОКСу», ні безпека «Метінвесту» цього «не помітили». Або просто не захотіли помітити? А якби ці кошти пішли на людей… На суму, що була виведена з обороту підприємства, можна було:
— відремонтувати приміщення;
— поліпшити умови праці;
— допомогти біженцям і сім’ям працівників, які постраждали від війни;
— підтримати наших бійців на фронті.

Але замість цього гроші пішли на розкіш для тих, хто «не може дозволити собі жити так, як заманеться» — і вважає за краще обкрадати наше підприємство: засновник концерну «Укрспецекологія» за отримані прибутки від цієї оборудки купив собі нове люксове авто та елітного коня.

Спадкоємці Литовки — справа його живе!

Незважаючи на звільнення Литовки, його справу продовжують:

Т.в.о генерального директора ПрАТ «Южкокс» – Авраменко Кирил Олександрович
пан Кизило;
пан Фурсов;
пан Мілов;
служба безпеки;
керівники цехів: пан Баранник, пан Косенко;
начальник виробничого відділу пан Орленко (який впритул «не бачить», що виробництво смоли падає, або не хоче бачити).
Усі вони заплющують очі на те, що відбувається — з міркувань особистої вигоди.

Т.в.о генерального директора ПрАТ «Южкокс» – Авраменко Кирил Олександрович

 

Хотіли б звернутися до всіх колег «ЮЖКОКСу» — не бійтеся говорити, не мовчіть, не заплющуйте очі, пишіть у редакції, повідомляйте про те, що відбувається. Це ваш фронт — такий же важливий, як і лінія оборони на фронті! Наші військові б’ються за те, щоб повернутися в справедливу і вільну Україну. А ми тут маємо робити своє — боротися з внутрішньою корупцією, яка не менш небезпечна, ніж зовнішній ворог.

Дякуємо Вам, «Камінь Ньюс», що робите велику справу — даєте людям голос, даєте надію. Нехай кожен впізнає «своїх героїв» — і, можливо, в них прокинеться совість. Тільки разом ми побудуємо країну, в якій немає місця сміттю, подібному до тих, хто через корупцію краде наше майбутнє.
З Повагою, робітничий колектив ПрАТ «ЮЖКОКС»».

Не забудь підписатися на наш Telegram-канал! У ньому ми публікуємо те, що не можемо з різних причин публікувати в соцмережах та на сайті: https://t.me/kamennews

Читати подібні статті:

Подписаться
Уведомить о
guest
0 комментариев
Старые
Новые Популярные
Межтекстовые Отзывы
Посмотреть все комментарии