Що таке попсуй-опозиція Кам’янського?

Любі друзі! У своїх публікаціях ми часто використовуємо термін “попсуй-опозиція” (або фейкова, вдавана опозиція). У чому ж сенс? А сенс у тому, що політичні персонажі цього явища видають себе за “опозицію” тільки у своїх дописах ФБ, насправді, тільки прикриваючись опозиційною риторикою, як інструментом своєї політичної боротьби за владу і омріяне бюджетне корито для себе і в першу чергу своїх бенефіціарів. Що ж по факту? А по факту, подивившись на результати волевиявлення кам’янчан на минулих місцевих виборах, можна зробити впевнений висновок, що справжня опозиція у нашому місті відсутня, свої голоси їм ніхто із містян не довіряє (окрім родичів і особистого кола товаришів, котрих можна порахувати на пальцях та у коментарях до їх дописів), ба навіть не знає, а боти, псевдо-гнівні коментарі котрих, ви могли читати у міських спільнотах, нажаль для останніх не ходять на вибори і не мають права голосу. Представники  діючої влади у Кам’янському більш ніж впевнено перемогли на місцевих виборах 2020 попсуй-опозицію, з чим її бенефіціари не можуть і досі (вже два роки) змиритися. Міськрада на своїх засіданнях приймає рішення 100% голосів і працює як єдина злагоджена команда. А всі ці клоуни і таргани, котрих ми у своїх іронічних дописах називаємо “попсуй-опозиція”, де-факто лише абсолютні нулі, котрі періодично попукують з-за кутка у безсилій злобі виключно по команді своїх хазяїв. Тож давайте пройдемося ще раз персонально по кожному попсуй-опозиціонеру.

Андрій Іванченко – “легендарний” попсуй-опозиціонер Кам’янського, класичний псевдопатріот, котрий пише ледь не капслоком у ФБ “різать кляту русню і путлєра!”, але сам особисто в цьому, чомусь не хоче приймати участь (як би хтось інший), посилаючись на старість (49 років) і жагу до волонтерства. Колишній міськдеп. Зі своїм товаришем Андрієм Нестеренком уже був при владі. Мріє більше за життя до неї знову повернутися. На місцевих виборах 2020 йшов кандидатом у міськраду і на посаду міського голови від грантожерної партії “Сила людей” західноагентурної мережі впливу. Партія, як і сам Іванченко ні у яку міськраду а тим паче у міські голови не пройшла, набравши голосів у відсотках трохи більше ніж жирність обезжиреного кефіру. Зараз прописаний у м. Тростянці, що дуже зручно у біганні від місцевого Кам’янського ТЦК, де відкрив свій ФОП і сплачує податки у громаду, міським головою котрої є його давній товариш, махровий корупціонер – Юрій Бова (за сумісництвом, звісно по абсолютному співпадінню, також є і головою партії “Сила людей”, осередок котрої, “тростянецький” підприємець Іванченко очолює у нашому місті).

Олександр Плахотнік – координатор і гаманець попсуй-опозиції Кам’янського від її бенефіціарів. Мажор і колишній наркоман, полюбляючий палити крек. Зараз здоров’я вже не те, тому крек замінив на віскі. Також “легендарна” особистість, як і всі попсуй-опозиціонери із цього списку. Розікрав до нитки і у підсумку збанкрутував Міськводоканал, а також привласнив купу нерухомості у Кам’янському і Бердянську (котрий зараз окупований). Доларовий мультимільйонер із значним елітним автопарком і нерухомістю. У деклараціях, котрі зараз, на період військового часу закрили для перегляду пересічними громадянами, на дружину були навіть записані такі потрібні речі для істинного “патріота”, як телефон із золота і платини “Vertu” і картини XVI століття. Вдало одружений татом на дочці вже покійного ректора місцевого вишу – Олені Плахотнік (у дівочості Коробочка), котра ось уже кілька строків поспіль є депутатом Дніпропетровської обласної ради від ВО “Батьківщина”, місцевий осередок котрої Олександр Плахотнік очолює. Саме впливова дружина-депутат і посприяла тому, що дефіцитний для ЗСУ офіцер-артилерист О. Плахотнік ухилився від служби “в зв’язку із скаргами на стан здоров’я та низькими морально-діловими якостями”, що зазначено полковником Є. Хамазою (начальником Кам’янського ТЦК) у відповіді на запит. У 2020 році на місцевих виборах осередок ВО “Батьківщина” очолюваний персонажем вперше у своїй політичній історії не подолав прохідний бар’єр у Кам’янську міську раду. Воно і не дивно із огляду на те, які донні відкладини міської каналізації були у списках цієї прости-Господи “партії”. Гірку пігулку поразки трішки підсолодило переобрання дружини на наступний строк у Дніпрооблраду і те, що у новостворену Кам’янську райраду від ВО «Батьківщина» із 3-ма голосами кожний пройшли легендарний старий схематозник – батько Олександра Плахотніка, Олег Плахотнік і підконтрольний аферист і інфоциган – Олег Вергун. Тож, все ж таки, надєжда уміраєт послєднєй!

Ігор Ільков – представлення не потребує. Хто хоче докладно ознайомитися із цим кам’янським попсуй-опозиціонером, тому ми наполегливо рекомендуємо перечитати нашу фундаментальну працю по цьому персонажу “Ігор Ільков: кам’янський попсуй-опозиціонер з позивним “Мозок”. Це на сьогодні поки що основний попсуй-опозиціонер міста, на котрого головні бенефіціари Кам’янської псевдоопозиції роблять основну ставку. В 2020 році силкувався пройти у міськраду депутатом від партії “Пропозиція”. Ні партія, ні Ільков не заслужили довіри кам’янчан достатньої для подолання прохідного бар’єру у міськраду. Зараз по команді своїх хазяїв виконує роль фейсбук і інста-воїна, “захисника”: сидить у спеціальному елітному “попсуй-опозиційному” підрозділі ТРО у сільських спортзалах і туалетах, фотографується із гранатометами і регулярно веде свій блог. 

Максим Голосний – політичний і медійний аферист, інфоциган. Головна надія і кохання Олександра Олеговича Плахотніка, котрого він жде із “фронту”. Якщо хочете дізнатися що таке “фронт” у розумінні Голосного – можете перечитати абзац вище про Ількова, тільки з тією різницею що локація інша — Харківщина. На Максима Ігоровича Плахотнік розраховує більше за все. У 2020 році на місцевих виборах Плахотнік вирішив зробити (як йому здавалося) “хід конем” і виставив кандидатом на міського голову Голосного від своєї ВО “Батьківщина”. Результат відомий: його відсутність також результат. Але Плахотнік із коханим хоче спробувати взяти мінімум “реванш” на наступних місцевих виборах, а сам Голосний мріє зайняти крісло нардепа і повторити трудовий і творчий шлях іншого, вже трохи підзабутого кам’янського інфоцигана і політичного афериста – Віталія Купрія, котрий для Максима Ігоровича є взірцем кар’єри.

Олег Єфімов – у минулому (в 90-х) гопник і рекетир із району “Дніпробуд”. В 2020 році Андрій Іванченко вписує Єфімова у списки кандидатів у депутати Кам’янської міської ради від “Сили людей”. У підсумку пролітають всі: і партія, і Іванченко, і Єфімов не маючи ніякого вотуму довіри кам’янчан. Зараз також, як і Ільков с Голосним виконує роль “захисника” у політичному іміджі міської попсуй-опозиції, охороняє завод шампанських вин ПРАТ “Артвайнері” у Бахмуті і регулярно їздить відпочивати додому у Кам’янське попередньо до відмови нагрузивши “Газель” віджату у місцевого жителя різним крамом із підприємства.

Сергій Худович – професійний громадський активіст, інфорекетир. Позиціонував себе, як борець із корупцією у місті. Існує легенда серед професійних громадських активістів міста, що діяльність Сергія Георгійовича була настільки ефективною, що йому вдалося наряду із НАБУ і САП знищити корупцію у місті як явище. “Боротьба” з корупцією закінчилася для Сергія Худовича 15 грудня 2021 р., на міській заправці ОККО, коли на його руках закрилися кайданки правоохорнців при спробі отримання першої суми хабаря у розмірі еквівалентній 3 000 доларів за те, що Сергій Георгійович обіцяв одному із підприємців володіючих заправкою забрати написану на останнього заяву у поліції за скоєння кримінального злочину і перестати “кошмарити” у соцмережах і на підконтрольних медіа. Просидів у слідчому ізоляторі 9 місяців і вийшов на волю під заставу (до закінчення слідства і судового вироку) на початку вересня цього року. Зараз перекваліфікувався із борців із міською корупцією у фейсбук-експерти із геополітики. Член ВО “Батьківщина” (місцевого осередку, очолюваного Олександром Плахотніком), до свого арешту очолював міський підрозділ інфорекетирського ГО “Стоп корупції” Романа Бочкали та був помічником на громадських засадах нардепа від все тієї ж “Батьківщини” – Вадима Івченка (дуже полюбляв махати відповідною ксивою помічника нардепа при будь-якій обставині). На місцевих виборах 2020 року йшов від цієї політсили кандидатом у депутати Кам’янської міської ради. Як ми вже писали вище – пролетіла і партія на чолі із Плахотніком, ну і, звісно, Худович. Але, як стверджують злі, поінформовані язики, Сергій Георгійович все ж таки маленький особистий гешефт із невдалої для “Батьківщини” передвиборчої кампанії 2020 отримав: очолюючи передвиборчу агітацію “Батьківщини” у місті “на полі”, начебто віртуозно “заникав” близько 700 000 гривень із партійної каси, котрі виділялися на агітацію. На що потім купив уживаний автомобіль марки “Шевроле”, на якому до 15.12.2021 р. (свого арешту) гордо їздив по місту на тематичні стріми по “боротьбі” із корупцією і перекриття в’їзду із проплаченими “активістами” на міське звалище. 

Ось такий нехитрий список ключових попсуй-опозиціонерів міста: геть усі суцільно аферисти, рекетири і ухилянти.

P.S. Мери інших міст можуть тільки позаздрити владі міста Кам’янське, котра виграла вибори у першому турі із величезним відривом і взяла більшість у міській раді за те, що останні єдиною командою можуть спокійно працювати. А попсуй-опозиціонери, як інструмент своїх бенефіціарів у боротьбі за владу є, нажаль, у кожному місті, та проте впливати вони можуть тільки на кнопки клавіатур комп’ютерів і сенсори своїх смартфонів.

Не забудь підписатися на наш Telegram-канал! У ньому ми публікуємо те, що не можемо з різних причин публікувати в соцмережах та на сайті: https://t.me/kamennews

Читати подібні статті:

• Андрій Іванченко: тихий вир кам’янського волонтерства і схем із тростянецькими друзями

• Інфохоровод кам’янської попсуй-опозиції