Ігор Ільков: кам’янський попсуй-опозиціонер з позивним “Мозок”

Уже майже рік із моменту повномасштабного вторгення російских агресорів бенефіціари кам’янської попсуй-опозиції силкуються виліпити із своїх ручних міньйонів образи безстрашних солдат, котрі захищають від супостата волелюбний Український народ або волонтерів, котрі можуть за короткий термін зібрати із вмотивованих і довірливих громадян сотні тисяч гривень “на це”. Але насправді вони переслідують лише конкретні прагматичні цілі: через плеканий ними образ “захисників Вітчизни” і “непримиренної опозиції” пролізти до бюджетних потоків, з котрих їх свого часу прибрали і котрі обов’язково у них будуть у разі посадки довірливими кам’янчанами у владні кабінети дуп плеканих ними міньйонів. В даній статті піде мова лише про одного із представників кам’янської попсуй-опозиції – Ігоря Володимировича Ількова. Хто ж насправді Ільков: воїн-захисник і непримиренний опозиціонер за якого себе видає чи ухилянт і черговий прагматичний політпроект товстосумів, котрі стоять за його спиною із далеко ідучими планами на Кам’янський бюджет? Дізнаєтеся із цього матеріалу. 

Чи опозиціонер Ільков?

Розпочнімо з того, що насправді (можливо для якихось кам’янчан це буде раптове відкриття) Ігор Ільков не має до опозиції а тим паче до альтернативної політичної сили жодного відношення. Це типовий представник одного із політичних кланів, конкуруючого за бюджетні потоки міста, котрий до певного моменту, поки справа не торкалася інтересів його бенефіціарів і його особисто, працював у команді діючого міського голови на посаді директора комунального підприємства «Інформаційні системи». Згодом, мімікруючи під складені життєві обставини і існуючу політичну кон’юктуру у місті – перебіг остаточно у структури одних із зараз відомих бенефіціарів фейкової опозиції міста спочатку у політпроект, котрий не зрозуміли навіщо був потрібен і самі його господарі, а трохи згодом — на посаду комерційного директора мережі супермаркетів, котрі були побудовані на відмиті бюджетні кошти в Дніпропетровській області в основному у сфері ЖКГ та будівництва автодоріг. До грудня 2021 р., коли господарі Ігоря Володимировича остаточно розійшлися у поглядах на сумісне майбутнє із владою міста він ніколи не користувався опозиційною риторикою не те, що публічно але і навіть не публічно: його все влаштовувало і він із усією “генеральною лінією партії” був згоден. Ба навіть більше: дуже очікував на вирішення питання його господарями по проходженню їх партії “Пропозиція” до міської ради і вже бачив себе (як і інші міньйони Гени його молодших бізнес-партнерів) у кріслі депутата. Ось що Ільков тоді говорив у проплачених передвиборчих інтерв’ю виданню Оборзеватель “Обозреватель”:

«Чотири роки тому я був одним з тих, хто брав участь і керував створенням в нашому місті Єдиної диспетчерської служби…Це було неймовірне відчуття – бути частиною команди, яка будує такий сервіс і розвиває наше місто», – розповідає Ігор Ільков.”

Ось так. Тоді, перед місцевими виборами 2020 Ількова переповнювали “неймовірні почуття буття частиною команди” із діючою владою. Та не сталося так, як гадалося: “Пропозиція” з тріском пролетіла на місцевих виборах і майже через пару місяців після цього він раптово по команді господарів став “опозиціонером”, при чому, що хочемо підкреслити, відразу ж у публічному полі. Коментарі, ми гадаємо, зайві…

Окремо потрібно зауважити і нагадати, що кам’янський осередок “Пропозиції”, від якого Ільков був упевнений, що пройде до міськради підтримав діючого міського голову – Андрія Білоусова і не виставив свого кандидата на вибори:

“Валерія Гаркуша, голова політичної партії «Пропозиція» в Кам’янському…пояснила, що їх партії мають схожі ідеології і зараз саме час реалізовувати їх разом.

«І партія «Пропозиція», і партія «Бджола» – це дві партії місцевого самоврядування. І зовсім не важливо, якого кольору ваші прапори. Нам важливо, щоб територіальні громади розвивалися і росли. Я неодноразово заявляла про те, що центральна влада не чує місцеве самоврядування, а нам тут жити і нам на місцях видніше, яку дорогу відремонтувати і який ліхтар засвітити», – сказала Валерія Гаркуша.”

Ось так, любі друзі. Ось так… Така у нас “опозиційність” у “пропозиційності”.

Після грудня 2021 р. Ільков лише трішки змінив тактику, — номінально покинув офіційну посаду в структурі його господарів. Це робилось лише з однією метою: щоб у медійному полі у Ігоря Володимировича була можливість формально парирувати зауваження кам’янчан із його причетності до відомих бенефіціарів кам’янської попсуй-опозиції, що він, буцімто, не має вже ніякого відношення до структур своїх господарів і є, мовляв, незалежною політичною фігурою. Але ж попри ці фінти, сенс залишився все ж таки незмінним: Ільков — це інструмент, одна із масок у руках своїх господарів, за котру вони прагнуть сховатися і сховати від кам’янчан свої справжні політичні і фінансові інтереси у місті.

Чи ухилянт Ільков?

На це питання може вичерпно відповісти фактологічна ретроспектива.

З 24.02.2022 р. – із дня повномаштабної агресії росії, Ігор Ільков вирішив, як і десятки інших попсуй-опозиціонерів а також професійних громадських активістів міста ловити хайп і фотографуватися на безлічі новостворенних по місту блокпостів. Але, коли йому 2 березня 2022 року вручили повістку із приписом негайно прибути до Кам’янського ТЦКСП (в народі військомату) – він, замість того, щоб як і тисячі інших кам’янчан прийти до ТЦКСП і вступити до лав ЗСУ, втік до Дніпра під “дах” своїх покровителів, котрі тоді розпочинали формувати незрозумілі із правової точки зору збройні формування, котрі в підконтрольних їм ЗМІ називали “Теробороною Дніпра”. Здавалося б: з якого біса б’ючий себе у груди і вдаючий опозиційного політика і патріота Ільков побіг до Дніпра а не пішов до рідного військомату у місті де він прописаний і приписаний? Ось що з цього приводу тоді розповідав керівник Кам’янського ТЦКСП полковник Євген Хамаза в інтерв’ю порталу “Кстати+”:

“ …Громадянин Ільков 2 березня отримав повістку із приписом прибути до центру, навіть розписався в отриманні. Він мав тоді ж, 2 березня, з’явитися у військкомат, але не з’явився. Старший команди, куди був включений Ільков, кілька разів дзвонив йому, але той то відкладав час свого прибуття, то потім сказав, що взагалі не прийде. Тому ми змушені щодо цього громадянина діяти в установленому законодавством порядку – документи про його ухиляння передано до поліції Кам’янського району, там зобов’язані внести цей факт до Єдиного реєстру досудових розслідувань, його буде притягнуто до кримінальної відповідальності за статтею 336 КК України. Щодо решти ухилянтів ми вживаємо таких самих заходів, — зазначив Хамаза”.

02 березня 2022 року. Ігорю Ількову вручають повістку

 І дійсно: 8 березня 2022 року до ЄРДР було внесене кримінальне провадження за номером: 12022041160000173 від 08.03.2022 за статтею 336 КК України.

Далі, Ігор Ільков використовуючи особисті зв’язки із своїми Дніпровськими господарями і завдяки неналежному виконанню своїх обов’язків тодішньому очільнику Кам’янського РУП Сергію Лукашову, відомому у кримінальних колах під прізвиськом “Макова голова” а у криворізько-кам’янській громадськості під жартівливою – “Комісар Жюв” (за деяку фізіономічну схожість із відомим героєм легендарного французького комедійного актора Луї де Фюнеса), котрий віднедавна також перекваліфікувався у професійні громадські активісти описуваної нами команди кам’янських попсуй-опозиціонерів – ця справа таємничо закривалася. Виходячи з того, що Сергій Олександрович полюбляє їздити на нових позашляховиках Тойота Прадо, середньою вартістю під 2 мільйони гривень, звісно не “за дякую”. Злі але поінформовані язики стверджують, що окрім фінансової винагороди, Сергій Олександрович також отримав “за добру справу” особисті гарантії господарів Ількова про те, що його включат на майбутніх виборах у одну із контрольованих ними політсил, де він буде мати прохідний номер, а також фінансову і медійну підтримку його професійної громадської діяльності.

Колишній очільник Кам’янського РУП – Сергій Лукашов всіляко допомагав “злити” справу ухилянта і попсуй-опозиціонера Ігоря Ількова

 Але з приходом нового очільника Кам’янського РУП – Олександра Клешні, справа ухилянта Ількова таки знову була відкрита. Нажаль про подальший хід справи, поки що нічого конкретно невідомо, поліціянти традиційно посилаються на таємницю ходу розслідування.

Та де ж служить Ільков?

Як ми вже писали вище, після того, як Ільков отримавши повістку, збіг із Кам’янського у Дніпро і почав істерично благати своїх «пропозиційних» господарів — його прилаштували до сумнівних самозваних воєнізованих структур, котрі тоді формувалися у Дніпрі, і котрі обличчя наближені до Дніпровської міськради називали «Теробороною Дніпра».

Робилося це із однією ціллю — виділити і освоїти підрядним організаціям на цю самозванну «тероборону Дніпра» бюджетні кошти. Що у підсумку і вдалося. Сумарно на «Тероборону», як пишуть журналісти, було виділено 800 000 000 гривень. Уявляєте? Майже мільярд із річного бюджету Дніпра (1/14 річного бюджету обласного центру). Ось в таку воєнізовну структуру, котра приховувалась за ширмою «тероборони» із метою освоєння бюджетних коштів Дніпра і влаштували героя нашої статті. Робилося це також, в основному і для того, щоб зберегти своїх міьйонів (таких як Ільков) від відправки на фронт у лавах ЗСУ, тому, що на той час більшість хитрозроблених схематозників були впевнені, що будь-яка тероборона буде здійснювати охрону виключно своїх міст, тобто іншими словами – сидіти і жувати пиріжок на блокпостах. Але цю “малину” дякуючи керівництву країни таким хитроробленим, з їх міньйонами – ліквідували вже на початку травня. Верховна Рада прийняла законопроєкт №6521 і дозволила територіальній обороні виконувати завдання в районах ведення бойових дій. Здавалося б тепер таким як Ільков не відсидітись, та де там насправді!

Замість того, щоб прийти до військомату і стати на захист Батьківщини, як тисячі простих кам’янчан у лавах ЗСУ чи бодай у лавах офіційної тероборони області, наприклад у складі рідного 99-го окремого батальйону територіальної оборони (м. Кам’янське) 108-ї окремої бригади територіальної оборони, Ільков пішов у особисту «армію» бенефіціарів попсуй-опозиції допомагати останнім освоювати бюджетні кошти, позувати на камери виданням підконтрольним цим бенефіціарам і постити до себе на сторінку у Facebook фотографії сидіння із гранатометом у якомусь сільському спортзалі.

Бравий утікач від Кам’янського ТЦКСП Ільков сидить у сільському спортзалі і фотографується із гранатометами, “шайтан-трубами” і Джавелінами прокачуючи свій медійний скіл, в той час, коли тисячі кам’янчан знаходяться на передовій

Ось так народний депутат Денисенко писав на початку березня про формування військових структур підконтрольних бенефіціарам попсуй-опозиції. Зокрема про набір людей у те, що пізніше, у підсумку назовуть «Тероборона Дніпра» (або «Варта Дніпра») і те що пізніше буде називатися додатково сформована 128-ма окрема бригада територіальної оборони, де у 232-му окремому батальйоні господарями начебто і був у підсумку притулений взводним попсуй-опозиціонер, утікач із рідного міста і ухилянт Ільков, котрому, начебто, дали позивний «Мозок».

Позивний “Мозок”…

Зверніть любі друзі увагу на цікавий факт: у воєнізовані формування набирали по суті всіх бажаючих, мов реалізаторів на ринок і не через військомат, як це повинно бути, а чомусь у приміщенні Дніпровської райради по вулиці Тепличній 5. І що таке взагалі “громадський мобілізаційний центр” на думку нардепа Денисенка напевне так і залишиться загадкою.

Всі ці названі формування вщент наповнені представниками і міньйонами бенефіціарів попсуй-опозиції, котрі має тісні зв’язки із представниками проросійської частини Республіканської партії Сполученних Штатів, які симпатизують путіну. І взагалі невідомо, чому при таких тривожних обставинах командування Збройних Сил і спецоргани не проведуть фільтрацію і чистку своїх лав від «сплячих» агентів іноземних зрадників.

Про фейкову «Тероборону Дніпра» і про те, як при її допомозі господар і кумир Ількова «освоював» 800 мільйонів із Дніпровського міського бюджету відзянто безліч журналістських розслідувань, серед яких, для тих читачів, котрим цікаво, і котрі хочуть глибше зануритися у сенс, ми хочемо виділити наступні:

Ось такий він насправді кам’янський попсуй-опозиціонер з позивним «Мозок» – Ігор Володимирович Ільков, котрий взагалі то і не прикриває те, чиї політичні і фінансові інтереси він насправді представляє у Кам’янському. Ми, як і завжди, виклали факти. А висновки шановні читачі, вам, як завжди, робити самостійно.

Не забудь підписатися на наш Telegram-канал! У ньому ми публікуємо те, що не можемо з різних причин публікувати в соцмережах та на сайті: https://t.me/kamennews

Читати подібні статті:

• Інфохоровод кам’янської попсуй-опозиції