«Хробак» недовіри у лавах професійних громадських активістів Кам’янського

В нашу редакцію звернулися декотрі небайдужі містяни із лав волонтерів, котрі на правах анонімності вирішили повідати історію, про те, як вони перестали беззаперечно, як до описаних ними подій, довіряти волонтерській діяльності а також звітам Андрія Іванченка і його побратимів, таких, наприклад, як Марина Саранча і Андрій Нестеренко. Ситуацію, яка посіяла недовіру, ці люди описують на прикладі збору Андрієм Іванченком в серпні на антидронну рушницю для потреб одного із підрозділів ТРО ЗСУ. Далі пряма мова:

«На початку серпня Андрій написав у ФБ заклик по збору коштів на антидронну рушницю для наших хлопців (скріни є). Мовляв, захисникам конче потрібна ця рушниця, потрібно швидко закрити небо над Кам’янським ТРО, ось я знайшов контакти виробника, поспілкувався, все ок, рушниця є, можемо замовляти прямо зараз. Вартість 490 000 гривень. Потрібно зібрати, мовляв, звертаюсь навіть до представників бізнесу: 10 внесків по 49 000 гривень від міських бізнесменів — і рушниця для хлопців наша… Ну добре, подумали ми. Заклик вірний, така рушниця дійсно необхідна хлопцям для боротьби із дронами орків. Відгукнулися на заклик Андрія задонатити і ми. А далі почалося найцікавіше…

Ми звернули увагу на те, що цю антидронну рушницю в мережі можна знайти не у знахабнілих перекупів і не за 490 000, а за 420 000: https://podavitel.com.ua/antidron-kvsg-6. Тобто різниця в чималі 70 000 гривень. І це тільки на одній речі, на котру збирає Андрій. Ну а після посту Марини ми взагалі впали в ступор: виявляється, начебто, шановні Андрій і Марина знайшли якесь інше виробництво антидронних рушниць без черги і купили не за 490 000, ті, що збирав спочатку Андрій з небайдужих громадян, а за 300 000. І ми так зрозуміли, раз Марина говорить про інше виробництво, то і мова вже йде не про рушницю фірми Kvertus моделі KVSG-6, про яку від початку збору йшла мова, а зовсім іншу, котру Марина у своєму дописі називає по-жіночому «Приблуда». Хоча на відносно свіжих світлинах із публікації Іванченка хлопці позують із якраз антидронною рушницею Kvertus KVSG-6, яку ми більше ніж впевнені виробник, навіть при жагучій альтруїстичній потребі допомогти ЗСУ не продав би нижче собівартості, котра аж ніяк не 300 000 грн. Тобто різниця від початкової суми збору вже майже в 200 000 гривень. І тут ми чи не вперше добряче задумались: а чи не вішають, м’яко кажучи, нам ці поважні на перший погляд волонтери локшину на вуха?

Прочитавши допис вашої групи про звіти Андрія — перша наша реакція, яка була — це обурення на хейт, як нам здавалося поважного волонтера і порядної людини. Але зіштовхнувшись із вище переліченими подіями і фактами, ми можемо сміливо зробити висновок, що як не прикро нам визнавати — схоже ви були праві… Звіти Іванченка дійсно дуже сумнівні — чисто для публічної картинки і позитивного піару. Ті виписки по рахункам його карток Привату, котрі він почав публікувати і то, тільки після вашого допису, а до цього він навіть цим не заморочувався — насправді нічого конкретно не показують. Бо видно там тільки прихід коштів на рахунок, переводи кудись (а переводи можуть бути будь-які і на будь-які рахунки і картки) і зняття готівки. Розшифровку (куди начебто пішли ці переводи і зняття готівки) він дописує особисто вручну, тобто фактично «зі стелі». Про готівкові кошти, котрі йому дають в руки особисто небайдужі містяни та бізнесмени ми взагалі мовчимо — відслідкувати насправді «скільки?», «куди?» і «як?» тут практично неможливо. Єдине що знаємо напевне — готівки більше ніж донатів на картки, а суми котрі більш-менш серйозні (більше 5000) в основному передаються виключно готівкою із рук в руки, бо так в першу чергу зручніше людям (не потрібно возитися із переказами, платити комісії і ураховувати банківські обмеження по переказам і поповненням). Ну і звісно це зручніше самому Іванченку. Ви зрозуміли чому…

Для себе ж із цієї історії ми зробили єдиний висновок — тепер ми будемо домогати лише конкретно адресно тим хлопцям захисникам і їх родинам, котрих ми безпосередньо знаємо. І тільки напряму без будь-яких посередників.

Дякуємо за увагу, вибачаємось, що можливо занадто вийшло емоційно. Але без емоцій тут ніяк.»

Ось такий він, «хробак» недовіри до діяльності професійного громадського активіста Андрія Іванченка. Порядні люди, котрі вміють думати і аналізувати а не наосліп вірити «патріотичній» обгортці цього достойника вже зробили відповідні висновки. Тож і ми закликаємо своїх читачів ретельно думати і аналізувати сліпо не віруючи у патетичні слова і волонтерський імідж подібних Іванченку політичних персонажів, котрі насправді виявляються навіть не мешканцями міста (бо прописані не в Кам’янському), уникають сплати податків в цьому місті а також мобілізації і при тому розповідають, як вони дуже люблять Кам’янське, так сильно, як ніхто інший🤡 Хоча, може, звісно, в слово «любити» Андрій Григорович вкладає зовсім інший не романтичний похотливий і споживацький сенс?🤔

Не забудь підписатися на наш Telegram-канал! У ньому ми публікуємо те, що не можемо з різних причин публікувати в соцмережах та на сайті: https://t.me/kamennews

Telegram-канал наших інформаційних партнерів: «Хуёвое Каменское»